продерти

ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д. Бедзик); Раз, однісінький раз мацнув мене вуйко (ведмідь) пазуром по нозі і відразу продер і ходак, і онучу, і ногу аж до самої кости (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. продерти — проде́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. продерти — див. продирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продерти — ПРОДЕ́РТИ див. продира́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. продерти — продира́ти / проде́рти о́чі. 1. Прокидатися. Перевертався з боку на бік й Ілько. Звечора начебто задрімав, а потім продер очі, і вже ніяк сон його не брав (І. Чендей). 2. Прозрівати, розуміти що-небудь. Промайнула воля, Задурманений неволею люд почав продирати очі… (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови
5. продерти — ПРОДЕ́РТИ див. продира́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. продерти — Проде́рти, -ся см. продирати, -ся.  Словник української мови Грінченка