Словник синонімів української мови

продублений

ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ, ШЕРЕХА́ТИЙ, ШЕРХКИ́Й розм., ШЕРСТКИ́Й розм., ПРОДУ́БЛЕНИЙ розм., ДЕРЗКИ́Й розм., ШАРША́ВИЙ діал., РАПА́ТИЙ діал., РА́ПАВИЙ діал. Ніжно, майже голублячи, провів Гайворон рукою по шорсткій корі молодого дубка (В. Собко); Вона сідає на ліжко і невідомо для чого гладить рукою парчеве, жорстке покривало (Н. Рибак); Не раз у хвилини скрути Порфирові лагідно лягала на голову кострубата дядькова рука (О. Гончар); По грубих полотняних сорочках, по чорних запрацьованих руках .. можна було пізнати, що то робітники (М. Коцюбинський); Перед тим, як сісти за столи, Мили руки батраки у дзбані, Шкарубкі, тверді, як постоли, Миті в полі десь у калабані (Д. Павличко); І він припав до зашкарублих уст сухими і пошерхлими устами (С. Голованівський); Марія підходить до своєї горьованої хати з невшитою стріхою; з любов'ю і трепетом торкається руками її шерхлих стін (М. Стельмах); По пришерхлій землі під парканом гупають і гупають кроки (А. Іщук); Ти.. змушений був постійно пригальмовувати і замалим не обмацувати пошерхлі муровані виступи стін на крутих поворотах (Ю. Андрухович); Яреськові.. рум'янець виступив на обшерхлому, блідому від хвилювання обличчі (О. Гончар); Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані (О. Донченко); Шерехате та ворсисте, та розлоге, та густе зап'яло ліщину листя (Н. Забіла); Шкіра на його обличчі була шерхка й зеленувата, як засохлий лист лопуха (С. Скляренко); — А руки-руки! — каже (Мася). — Шерсткі та чорні! (А. Свидницький); Рожевими стрілками приснувши вгору, Ростуть і кущаться дерзкі пшениці (І. Вирган); Впала навзнак на подушку збиту вона, На холодну шаршаву ряднину (Л. Первомайський); Ці рапаті долоні ласкаво й гаряче гладили колись Маріїні щоки, плечі (Р. Іваничук); Старий довго милив загорілу на сінокосі шию.., рапавою плитою відтирав зчорнілі потріскані ступні (І. Чендей).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. продублений — проду́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. продублений — див. твердий  Словник синонімів Вусика
  3. продублений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до продубити. 2》 у знач. прикм., перен.Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. продублений — ПРОДУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до продуби́ти. Знову струною напнулася линва, знову ступає попереду продублений сонцем та вітром Оленчук (О. Гончар). 2. у знач. прикм., перен. Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).  Словник української мови у 20 томах
  5. продублений — ПРОДУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до продуби́ти. Знову струною напнулася линва, знову ступає попереду продублений сонцем та вітром Оленчук (Гончар, II, 1959, 356). 2. у знач. прикм., перен. Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).  Словник української мови в 11 томах