Великий тлумачний словник сучасної мови

продублений

проду́блений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до продубити.

2》 у знач. прикм., перен.Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. продублений — проду́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. продублений — див. твердий  Словник синонімів Вусика
  3. продублений — ПРОДУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до продуби́ти. Знову струною напнулася линва, знову ступає попереду продублений сонцем та вітром Оленчук (О. Гончар). 2. у знач. прикм., перен. Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).  Словник української мови у 20 томах
  4. продублений — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ...  Словник синонімів української мови
  5. продублений — ПРОДУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до продуби́ти. Знову струною напнулася линва, знову ступає попереду продублений сонцем та вітром Оленчук (Гончар, II, 1959, 356). 2. у знач. прикм., перен. Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).  Словник української мови в 11 томах