продублений

ПРОДУ́БЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до продуби́ти.

Знову струною напнулася линва, знову ступає попереду продублений сонцем та вітром Оленчук (Гончар, II, 1959, 356).

2. у знач. прикм., перен. Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).

Значення в інших словниках

1. продублений — проду́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. продублений — див. твердий  Словник синонімів Вусика
3. продублений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до продубити. 2》 у знач. прикм., перен.Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. продублений — ПРОДУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до продуби́ти. Знову струною напнулася линва, знову ступає попереду продублений сонцем та вітром Оленчук (О. Гончар). 2. у знач. прикм., перен. Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).  Словник української мови у 20 томах
5. продублений — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ...  Словник синонімів української мови