Словник синонімів української мови

прокручувати

КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. (чимось навколо себе); ПОКРУ́ЧУВАТИ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИ (якийсь час). — Док.: крутну́ти, крутону́ти підсил. оберну́ти, поверну́ти, покрути́ти, прокрути́ти. Катерина перестала крутити жорна (С. Чорнобривець); Майстер обережно обертав і ледве помітно струшував форму, щоб вода зовсім збігла крізь сітку (З. Тулуб); Цілий день вертіла (Настя) неслухняними пальцями веретено (В. Речмедін); Морська хвиля обхлюпала дубок, почала повертати його, похитувати (Ю. Яновський); Замість відповіді вона почала кружляти мене по кімнаті (Ю. Яновський); Кинув картки у поштову скриньку і помалу, млинкуючи палицею, проходжувався (О. Маковей); Покручуючи на вказівному пальці ключі, з апатичним виглядом рушив (Петя) на корівник (М. Ю. Тарновський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. прокручувати — прокру́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прокручувати — -чую, -чуєш, недок., прокрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 розм.Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення у чомусь. 2》 спец. Надавати колового, обертального руху; примушувати обертатися. 3》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокручувати — ПРОКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що. 1. розм. Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення в чомусь. – Позичте, дядю, свердлика, ми тільки дірочки прокрутимо у рамці (В. Кучер). 2. спец.  Словник української мови у 20 томах
  4. прокручувати — ПРОКРУ́ЧУВАТИ, чую, чуєш, недок., ПРОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. розм. Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення у чомусь. — Позичте, дядю, свердлика, ми тільки дірочки прокрутимо у рамці (Кучер, Прощай.., 1957, 349).  Словник української мови в 11 томах
  5. прокручувати — Прокручувати, -чую, -єш сов. в. прокрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати. Чуб. II. 9.  Словник української мови Грінченка