прокручувати

прокру́чувати

-чую, -чуєш, недок., прокрутити, -учу, -утиш, док., перех.

1》 розм.Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення у чомусь.

2》 спец. Надавати колового, обертального руху; примушувати обертатися.

3》 перен., розм. Відтворювати запис (на пластинці, магнітофонній стрічці).

4》 тільки док., також без додатка. Крутити якийсь час.

Значення в інших словниках

1. прокручувати — прокру́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокручувати — ПРОКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що. 1. розм. Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення в чомусь. – Позичте, дядю, свердлика, ми тільки дірочки прокрутимо у рамці (В. Кучер). 2. спец.  Словник української мови у 20 томах
3. прокручувати — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. прокручувати — ПРОКРУ́ЧУВАТИ, чую, чуєш, недок., ПРОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. розм. Робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення у чомусь. — Позичте, дядю, свердлика, ми тільки дірочки прокрутимо у рамці (Кучер, Прощай.., 1957, 349).  Словник української мови в 11 томах
5. прокручувати — Прокручувати, -чую, -єш сов. в. прокрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати. Чуб. II. 9.  Словник української мови Грінченка