пронозливий
СПРИ́ТНИЙ (який уміє легко виходити із скрутного становища, уміло веде справи, вміє за будь-яких обставин швидко, вдало домагатися свого), МЕТКИ́Й, РОЗБИТНИ́Й розм., ШУ́СТРИЙ розм.; В'ЮНКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, ВИВЕРТКИ́Й, ПОРСКИ́Й (який легко міняє орієнтацію у стосунках заради власної вигоди); ПРОНОЗЛИВИЙ розм., ПРОНОЗУВАТИЙ розм. (який всюди може проникнути). Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, то зараз його на світ виведе, а гляне на чоловіка, то й думку його відгадає (О. Стороженко); Альфій, хижий і меткий лихвар... Він хоче стати дідичем (М. Зеров); — Трапився мені сусід на нарах, до чого ж розбитний чоловік (А. Головко); Щастя розікрали ті, Що були, як змії, спритні, шустрі (А. Турчинська); — Преображенський — людина вертка. Таких людей звичайний суд не зачепить (І. Ле); Вольовий, пронозливий, бідовий, він міг піти на що завгодно ради свого підрозділу (О. Гончар).
ХИ́ТРИЙ (який для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, ХИТРЮ́ЩИЙ підсил. розм., ХИТРЮ́ЧИЙ підсил. розм., ШЕЛЬМІ́ВСЬКИЙ розм., ШЕЛЬМУВА́ТИЙ розм., ПРОНО́ЗЛИВИЙ розм., ПРОНО́ЗУВАТИЙ розм., ШТУДЕ́РНИЙ діал. — Цей Романко в мене хитрий, хоч кого обдурить (М. Коцюбинський); Не додержав слова лукавий боярин, не написав Сагайдачному про долю Коржеву (З. Тулуб); "Хитрющий же цей Тимко, зразу до командира — і вже ад'ютантом. І як я до такого не додумався!" (Ю. Збанацький); (Забрамський:) Що ти зробила з моїм альдегідом? Тепер він чудово з'єднався з іншими і прекрасно діє... Ах ти шельмівська дівчина! (П. Кочура); Це був найстарший чоловік із радних, дуже штудерний (Лесь Мартович). — Пор. підсту́пний.
Словник синонімів української мови