пронозливий

ПРОНО́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Про людину, яка всюди проникає; спритний, меткий.

Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дн. Чайка, Тв., 1960, 154);

Вольовий, пронозливий, бідовий, він міг піти на що завгодно ради свого підрозділу (Гончар, І, 1954, 169);

Бездарний, але пронозливий, не дуже розумний, але хитрий, як лис, — цей учений пустоцвіт настійно мостив підмурок для вченої кар’єри своєї (Вол., Місячне срібло, 1961, 37).

Значення в інших словниках

1. пронозливий — проно́зливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пронозливий — Пролазливий, спритний, меткий, ПРОМІТНИЙ; пронозуватий.  Словник синонімів Караванського
3. пронозливий — див. жвавий; спритний; хитрий  Словник синонімів Вусика
4. пронозливий — -а, -е, розм. Про людину, яка всюди проникає; спритний, меткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пронозливий — ПРОНО́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Про людину, яка всюди проникає; спритний, меткий. Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дніпрова Чайка); Вольовий, пронозливий, бідовий...  Словник української мови у 20 томах
6. пронозливий — СПРИ́ТНИЙ (який уміє легко виходити із скрутного становища, уміло веде справи, вміє за будь-яких обставин швидко, вдало домагатися свого), МЕТКИ́Й, РОЗБИТНИ́Й розм., ШУ́СТРИЙ розм.  Словник синонімів української мови