проросток

ПА́РОСТОК (стебло рослини на початку його розвитку з насіння), РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПАРОСТЬ́, ПРОРО́СТОК, ПА́РОСЛЬ рідше, КЛЮ́ЧКА діал. Потяглися з зерняток тонкі зелені паростки й обережно, щоб не забруднити свіжих листочків, почали витинатися з чорної землі (О. Іваненко); Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків (О. Довженко); На осонні парост із землі потягнувся зухвало й квапно (І. Чендей); Спочатку викине (зерно) ніжну зелену парость, а далі викине колос (І. Цюпа); Маленькі проростки, що пробивались з темних гранчастих зерняток, дзвеніли ніжними голосами життя (Б. Харчук); Під полом біліє картопля: ключки повикидала, в землю проситься (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. проросток — проро́сток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. проросток — -тка, ч. Паросток у початковій стадії свого розвитку з насіння, бруньки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проросток — ПРОРО́СТОК, тка, ч. Паросток у початковій стадії свого розвитку з насіння, бруньки і т. ін. У.. проростків огірків у певний період їх росту з'являється виразно відчутний запах свіжих огірків, який вказує на утворення в них якихось летючих речовин (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. проросток — ПРОРО́СТОК, тка, ч. Паросток у початковій стадії свого розвитку з насіння, бруньки і т. ін. У.. проростків огірків у певний період їх росту з’являється виразно відчутний запах свіжих огірків, який вказує на утворення в них якихось летючих речовин (Укр. бот. ж., XVII, 1, 1960, 49).  Словник української мови в 11 томах