проточувати

РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, підточи́ти, проточити, підми́ти, проми́ти. Вода, проникаючи в розколини каменів і замерзаючи там, поступово збільшує ці розколини й руйнує камені (з підручника); Кислота роз'їдала метал (з науково-популярної літератури); Сава Петрович певний себе. "Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів" (А. Головко); Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (І. Муратов); Під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос невидимий струмок (М. Стельмах); Азовське море невпинно підмиває свої береги (з науково-популярної літератури); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. проточувати — прото́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проточувати — див. свердлити  Словник синонімів Вусика
3. проточувати — -ую, -уєш, недок., проточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Виготовляти, обробляти на токарному верстаті. 2》 Гризучи, проїдаючи, риючи, робити дірки, отвори в чому-небудь (звичайно про червів, комах, гризунів і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проточувати — ПРОТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Виготовляти, обробляти на токарному верстаті. Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента.. розточувати отвори, знімати фаски, проточувати канавки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. проточувати — проточи́ти / рідко прото́чувати го́лову кому. Набриднути кому-небудь, настирливо вимагаючи чогось. Він проточив мені голову: єднайте та єднайте Оленку (Ганна Барвінок).  Фразеологічний словник української мови