проточувати

прото́чувати

-ую, -уєш, недок., проточити, -точу, -точиш, док., перех.

1》 Виготовляти, обробляти на токарному верстаті.

2》 Гризучи, проїдаючи, риючи, робити дірки, отвори в чому-небудь (звичайно про червів, комах, гризунів і т. ін.).

|| Поступово руйнувати щось, порушувати цілісність чогось постійним діянням (про воду, вітер і т. ін.).

3》 тільки док., також без додатка. Точити (див. точити I) якийсь час.

Значення в інших словниках

1. проточувати — прото́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проточувати — див. свердлити  Словник синонімів Вусика
3. проточувати — ПРОТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Виготовляти, обробляти на токарному верстаті. Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента.. розточувати отвори, знімати фаски, проточувати канавки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. проточувати — проточи́ти / рідко прото́чувати го́лову кому. Набриднути кому-небудь, настирливо вимагаючи чогось. Він проточив мені голову: єднайте та єднайте Оленку (Ганна Барвінок).  Фразеологічний словник української мови
5. проточувати — РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови