процитувати

НАВО́ДИТИ (повідомляти щось — цитати, слова, цифри тощо — для підтвердження своєї думки), ПОДАВА́ТИ, ЦИТУВА́ТИ (щодо цитат, висловлювань, чиїх-небудь слів). — Док.: навести́, пода́ти, процитува́ти, зацитува́ти. Наводити точні цифри; Дозволь уривки навести, дозволь мені процитувати сердечні милого слова (О. Гончар). — Пор. 1. повідомля́ти.

Значення в інших словниках

1. процитувати — процитува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. процитувати — -ую, -уєш, док., перех. Навести цитату з якого-небудь твору, чийсь вислів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. процитувати — ПРОЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Навести цитату з якого-небудь твору, чийсь вислів. Серед “Тюремних сонетів” Франка.. є один, який особливо хочеться процитувати (М. Рильський); Дозволь уривки навести, дозволь мені процитувати сердечні милого слова...  Словник української мови у 20 томах