процитувати

процитува́ти

-ую, -уєш, док., перех.

Навести цитату з якого-небудь твору, чийсь вислів.

Значення в інших словниках

1. процитувати — процитува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. процитувати — ПРОЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Навести цитату з якого-небудь твору, чийсь вислів. Серед “Тюремних сонетів” Франка.. є один, який особливо хочеться процитувати (М. Рильський); Дозволь уривки навести, дозволь мені процитувати сердечні милого слова...  Словник української мови у 20 томах
3. процитувати — НАВО́ДИТИ (повідомляти щось — цитати, слова, цифри тощо — для підтвердження своєї думки), ПОДАВА́ТИ, ЦИТУВА́ТИ (щодо цитат, висловлювань, чиїх-небудь слів). — Док.: навести́, пода́ти, процитува́ти, зацитува́ти.  Словник синонімів української мови