путящий
ДОЛА́ДНИЙ (який відповідає певним вимогам), ВА́РТИЙ, ПУ́ТНІЙ розм., ПУТЯ́ЩИЙ розм., ПРИ́КЛАДНИЙ діал. — Славне ваше подвір'я... Невеличке, а доладне (М. Стельмах); Я вам пришлю хутко ту поему, дасте її до друку, коли варта (Леся Українка); Де вже тут про автопоїлки й водопровід думати, коли на господарстві путньої криниці й досі нема (В. Кучер); Словники — справжні, путящі словники з широким ілюстративним матеріалом — є не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (М. Рильський); Батько покинув трилітньому Микиті добру нивку, прикладний город, простору хату (Л. Яновська).
ДОРЕ́ЧНИЙ (відповідний обставинам, саме такий, як треба, своєчасно сказаний, зроблений), СЛУ́ШНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПУ́ТНІЙ розм., ПУТЯ́ЩИЙ розм.; СВОЄЧА́СНИЙ (який відповідає потребам, вимогам даного моменту). — Тут більш доречні будуть не дошкульні нагадування, а товариська підтримка (С. Журахович); Командир.. втупився в перебірку човна, ніби вона мала підказати йому слушну думку (В. Логвиненко); Так роздумувала собі Броня й не находила в своїй голові ніякої придатної постанови (Лесь Мартович); — Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? І очі якісь страшні, і заговорить, то все не путнє (Марко Вовчок); Багато вже думав Зінько про те.., та не міг ні до чого путящого додуматися, до такого, щоб одразу воно взяло та й повернуло всіх людей на кращий шлях (Б. Грінченко); (Середа:) Підкріпився. Тепер можна й полежати.. (Журавель:) Думка своєчасна (І. Микитенко).
Словник синонімів української мови