Словник синонімів Караванського

путящий

див. ПУТНІЙ.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. путящий — путя́щий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. путящий — див. добротний; хороший  Словник синонімів Вусика
  3. путящий — -а, -е, розм. Те саме, що путній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. путящий — ПУТЯ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що пу́тній. Всі радили Мотрі йти до Семена. Він чоловік добрий, путящий, має своє поле, свою хату (М. Коцюбинський); Там усякий народ є. Є й путящий, а є й казна-що (М. Івченко); Жив чоловік і – нема.  Словник української мови у 20 томах
  5. путящий — ДОЛА́ДНИЙ (який відповідає певним вимогам), ВА́РТИЙ, ПУ́ТНІЙ розм., ПУТЯ́ЩИЙ розм., ПРИ́КЛАДНИЙ діал. — Славне ваше подвір'я... Невеличке, а доладне (М.  Словник синонімів української мови
  6. путящий — Путя́щий, -ща, -ще  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. путящий — Путящий, -а, -е Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.  Словник української мови Грінченка