підкошувати

ШКО́ДИТИ чому (бути шкідливим перев. для здоров'я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИ рідше, ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИ що, ПІДКО́ШУВАТИ що, ПІДСІКА́ТИ що, ПІДТИНА́ТИ що, ПІДТО́ЧУВАТИ що, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) що, розм., ЗАВГО́РЮВАТИ діал.; ША́РПАТИ (із сл. душа, мозок, нерви, серце і т. ін. — розладнувати нервову систему людини). — Док.: зашко́дити, зава́дити, підірва́ти, підкоси́ти, підсікти́, підітну́ти, підтя́ти, підточи́ти, підрі́зати, завго́рити, поша́рпати. Пиріг животові не шкодить (прислів'я); — Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров'ю! (І. Франко); Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням (Леся Українка); Прикрощі підривали здоров'я, але не згасили Довженкової віри (з журналу); Підкошувала мене нова журба і тривога: я не знала, що з Миколою (Ірина Вільде); Рання хвороба очей, нужда, голод, переслідування з боку царських чиновників — ось що їло талант його, ось що його підсікало! (П. Тичина); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Йому жагуче хотілося жити, але хвороба безжально підточувала старечий організм (А. Шиян); Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують її немощну силу (Панас Мирний); Але що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами — в кров? (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. підкошувати — підко́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкошувати — -ую, -уєш, недок., підкосити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Підтинати косою, косаркою і т. ін., зрізуючи частину рослини біля основи. || Косити, викошувати потроху, додатково або вибірково. 2》 перен. Примушувати згинатися, підгинатися (перев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкошувати — ПІДКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, що. 1. Підтинати косою, косаркою і т. ін., зрізуючи частину рослини біля основи. Після 2–3 спасувань траву на загінці підкошують та розрівнюють купки гною і кротовини.  Словник української мови у 20 томах
4. підкошувати — підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище.  Фразеологічний словник української мови
5. підкошувати — ПІДКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Підтинати косою, косаркою і т. ін., зрізуючи частину рослини біля основи. Після 2 — 3 спасувань траву на загінці підкошують та розрівнюють купки гною і кротовини.  Словник української мови в 11 томах
6. підкошувати — Підко́шувати, -шую, -єш сов. в. підкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Подкашивать, подкосить. Підкосило, як косою. Ном. № 1837. Треба когось попросити василечка підкосити. Грин. III. 231. Семен каже — підкосив деркача — зарѣзалъ косою при косьбѣ. Греб. 402.  Словник української мови Грінченка