Великий тлумачний словник сучасної мови

підкошувати

підко́шувати

-ую, -уєш, недок., підкосити, -ошу, -осиш, док., перех.

1》 Підтинати косою, косаркою і т. ін., зрізуючи частину рослини біля основи.

|| Косити, викошувати потроху, додатково або вибірково.

2》 перен. Примушувати згинатися, підгинатися (перев. ноги) внаслідок безсилля, кволості, перевтоми і т. ін.

|| Позбавляти когось сили, бадьорості і т. ін.

|| перев. док., у сполуч. зі сл. смерть, куля і т. ін. Поранити або заподіяти смерть чи призвести до неї.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підкошувати — підко́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підкошувати — ПІДКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, що. 1. Підтинати косою, косаркою і т. ін., зрізуючи частину рослини біля основи. Після 2–3 спасувань траву на загінці підкошують та розрівнюють купки гною і кротовини.  Словник української мови у 20 томах
  3. підкошувати — підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище.  Фразеологічний словник української мови
  4. підкошувати — ШКО́ДИТИ чому (бути шкідливим перев. для здоров'я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИ рідше, ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИ що, ПІДКО́ШУВАТИ що, ПІДСІКА́ТИ що, ПІДТИНА́ТИ що, ПІДТО́ЧУВАТИ що, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) що, розм., ЗАВГО́РЮВАТИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. підкошувати — ПІДКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Підтинати косою, косаркою і т. ін., зрізуючи частину рослини біля основи. Після 2 — 3 спасувань траву на загінці підкошують та розрівнюють купки гною і кротовини.  Словник української мови в 11 томах
  6. підкошувати — Підко́шувати, -шую, -єш сов. в. підкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Подкашивать, подкосить. Підкосило, як косою. Ном. № 1837. Треба когось попросити василечка підкосити. Грин. III. 231. Семен каже — підкосив деркача — зарѣзалъ косою при косьбѣ. Греб. 402.  Словник української мови Грінченка