підлеглий

ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. (який залежить від старшого за званням, посадою і т. ін.); ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (змушений чинити так, як йому велять). — Жінка нарешті відчула рівні свої права з чоловіком, — вела далі Антоніна Петрівна.. — Раніше вона була залежна, в сім'ї для неї відводилась другорядна роль (Є. Гуцало); Артистична краса повинна, по Кантовій думці, головно залежати від гарного змісту; гарна форма має для неї досить підрядне значення (І. Франко); (3-й вартовий:) Не стало Гектора, не стало й глузду. О, той не марнував би часу нам, не збиткувався б над підвладним людом (Леся Українка); Увесь мій світ малий, мов крапля водяна, Законові води великої підлегла (М. Рильський); Похмурим оком кинув він на руїни театру, на поле навкруги, на жменьку підначальних йому людей (Ю. Смолич); Ще й досі там (у Галичині) люди і старі і малі.. розповідають про Довбуша, .. що з ярма панського визволяв підневільних людей (С. Васильченко).

ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Від одного гнилого яблука увесь віз згниє (прислів'я); Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак); В селі стояв запах трухлого дерева, прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Чорнобривець); В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (В. Речмедін); Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З. Тулуб); Пахне пліснявою, перепрілою хвоєю й грибами (О. Донченко); Підлегле борошно (Словник Б. Грінченка); Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький); На стежці лежала гниленька слива (Ю. Яновський). — Пор. трухля́вий.

Значення в інших словниках

1. підлеглий — підле́глий 1 прикметник підпорядкований підле́глий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. підлеглий — Підпорядкований, підвладний, ж. підкаблучний, іс. підручний, с. під'яремний, уярмлений, сов. підневільний.  Словник синонімів Караванського
3. підлеглий — -а, -е. 1》 Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь. 2》 у знач. ім. підлеглий, -лого, ч.; підлегла, -лої, ж. Людина, що перебуває під владою кого-небудь або в адміністративній залежності від когось. 3》 рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підлеглий — ПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь. Увесь мій світ малий, мов крапля водяна, Законові води великої підлегла (М.  Словник української мови у 20 томах
5. підлеглий — Підле́глий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підлеглий — ПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь. Уся взагалі «епоха реформ» 60-х років лишила селянина убогим, забитим, темним, підлеглим поміщикам-кріпосникам і в суді, і в управлінні, і в школі...  Словник української мови в 11 томах
7. підлеглий — Підлеглий, -а, -е 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.  Словник української мови Грінченка