підпірка
ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси). Проходячи повз дерева, Плетенецький то виправляв підпору, то зривав соковитий плід (З. Тулуб); Сад був великий і родив через рік. Гілля лягало на конюшинище, вдавлювало в землю дубові підпірки (В. Дрозд); Жахливий холод, мерзлі ґрунти, розсуваються тимчасові опори з шпал (І. Ле і О. Левада); Рушниць на все село було тільки дві, з кремінцями, з підставками і з перехрестями, щоб їх ставити (М. Грушевський); На його плечі знову навалились незміряна велич і краса довколишньої природи і жалюгідна мізерія життя людського: похилені, підперті присішками хати з чорними стріхами (П. Колесник); Внизу підверстаччя бажано встановити два підкоси, які нададуть верстаку більшої стійкості (з журналу).
Словник синонімів української мови