підстава
ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Без ніякого доводу його обвинувачено в страшному злочинстві, зганьблено, закинуто в тюрму (І. Франко); Зовнішня краса світу в його (П. Тичини) поезії виступає як підтвердження душевної краси людини (А. Малишко); — В людській натурі є потяг до ідеальних гармоній — свідченням тому хоча б математика, логіка, музика(О. Гончар); Біографічні дані нічого не додають, а служать хіба документом, посвідченням правильності передачі автором ідеології свого класу (В. Еллан); З великим-великим трудом, випадково напавши на якісь переконуючі аргументи, удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів (Г. Хоткевич); Шкода мою вам гальмувати помсту. Холодні тут резони не поможуть (переклад П. Куліша); Баби раді, що зорудували з моєї притики своє діло (в адвоката), просять мене на могорич (Лесь Мартович); Крім Джмелика, було заарештовано чоловік вісім хуторян, яких через тиждень, за відсутністю доказів, випустили (Григорій Тютюнник). — Пор. I. 1. підста́ва.
ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн., ПІДСТА́ВА, ПІДКЛА́Д, ПІДКЛА́ДКА, ПІДМУРІ́ВКА рідше, ПІДМУ́Р'Я рідше, ПІДМУ́Р рідше, ТЛО рідше, ТЕ́РЕН заст. Зв'язок поколінь, наступність народних ідеалів — така основа вічних понять Земля, мати, Батьківщина (з журналу); Австрійські урядовці часом доручали будування тюрем, цих підвалин своєї держави, приватним підприємцям (Т. Масенко); У 1917 р. І. Замичківський працює у Національному театрі, побудованому на засадах великої професіональної культури (з журналу); Тоня сміливо стояла понад усякими надбудовами кохання, а оскільки він теж шукав у ньому тільки бази, ця жінка йому приємно заімпонувала (В. Підмогильний); Мої підозріння мали під собою деякий ґрунт (В. Винниченко); Матеріальний базис суспільства, його економічний лад визначають і соціально-політичний характер та духовне обличчя нації (з журналу); Крутий проримський курс разом з насильною латинізацією греко-католицької церкви виплекує ідеальне підґрунтя для всіляких антирелігійних.. концепцій (Ірина Вільде); Твори Д. Гурамішвілі лягли брилою у підмурівок не лише великої грузинської, а й великої української культури (з газети); Задум був високий і гідний захоплення: перебудувати увесь дім нашого співжиття.. А може, звести і зовсім новий дім, але на первісному, нерукотворному фундаменті соціальної справедливості, що відкидає експлуатацію людини людиною (Б. Олійник); Нема сенсу ідеалізувати людей. Часи застою в багатьох спотворили моральні устої, підірвали твердість переконань (з газети); Що ти для видющих — лише підстава для кпину, А для осудливих — підстава догани (І. Драч); На Русь прийшло.. лицарство казковою появою, яка виросла на підкладі споминів про хрестоносні походи (Юліан Опільський); Наукова підкладка дослідження; — Мислиме об'єднання племен (землі Руської) кладе підмур'я непереможної держави — держави русичів (Д. Міщенко); Тепер рискувати безоглядно своїм станом і всім, чим володів, чого досягнув, що поклало міцні підмури для майбутнього, було б безумством (Н. Рибак); Серед братчиків почалися також суперечки на релігійнім тлі, деякі браття перейнялися лютеранством (І. Крип'якевич); Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (І. Франко).
I. ПІДСТА́ВА (розумне обґрунтування чогось), РА́ЦІЯ, СЕНС, ГЛУЗД, РЕЗО́Н розм. Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з'їзд (А. Головко); — Жукова мені заявила,.. що немає ніякої рації займатися перевихованням Гайдая (О. Донченко); В словах Сидорука є певний сенс (Ю. Бедзик); (Анна:) Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в тім глузд? (Леся Українка); Буває ж, наприклад, що люди рішуче доламують речі, котрі не дуже навіть непоправно надломилися. А який — коли збоку оцінювати — в цьому резон? (Н. Тихий). — Пор. I. до́від, 1. при́від.
ПРИ́ВІД (обставина, з якої виникає підстава для чогось), ЗА́ЧІПКА, ПРИ́ЧІПКА розм., ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ГАЧО́К розм., ПРЕТЕ́КСТ книжн., ПРИТО́КА діал. Він наважився піти до неї.. Правда, не одразу. Спочатку довго шукав приводу (В. Габор); Еймунд вирішив, що якраз з'явилася добра зачіпка до розмови з князем про платню для дружини (П. Загребельний); Машинально поклала Тамара книжку на етажерку. І не думала повертати цей томик. Це було лише причіпкою до розмови (А. Хижняк); Чи ж десятникові багацько тра приключок, щоб зайти у чиюсь хату? (А. Кримський); Пропоную новий претекст, щоб прикопуватись до авторів тих же рукописів, цебто: треба вимагати від авторів, щоб уживали тільки такі слова й речення, котрі будуть узнані за вповні народні (В. Самійленко); Сама доля дала йому притоку журитися, а він не журився! (Лесь Мартович). — Пор. I. 1. підста́ва.
ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯ спец., ПІДСТА́ВА діал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого). Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (М. Рильський); Ремо здригнувся.. Він ніколи не бачив Гюлле в такім убранні... На хвилинку йому здалось, що то не вона.. В його голові майнули химерні думки про можливість підміни... (О. Досвітній).
ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал. (те, що легше подолати); ГАЛЬМО́ (те, що затримує, сповільнює здійснення чогось); БАР'Є́Р, РОГА́ТКИ мн. (щось свідомо створене ким-небудь); ПІДНІ́ЖКА (щось несподіване, свідомо створене ким-небудь); ЗАКОВИ́КА розм., КАРЛЮ́ЧКА жарт. (щось незначне, але прикре). — Твоя щира до батьків прихильність Всі подолала завади, усі перешкоди (М. Зеров); Загони зумисне не пускали Кисіля і чинили йому в дорозі усякі притичини, щоб не допустити його до Богдана (І. Нечуй-Левицький); Всякі противності не те що не знеохочували його, а ще підбивали до боротьби та до праці (І. Франко); Ніякі накази й перепони тепер не спинять його (І. Ле); Козак, як вітер, гуляє без меж і запон (І. Ле); Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде (Словник Б. Грінченка); Все життя наше завалене обставинами, перешкодами, бар'єрами (Ю. Бедзик); Обминати цензурні рогатки; Тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (з газети); Лишалася тільки одна заковика, як віднести документи у Валки? (В. Минко); — Хоч ми й гарно міркуємо, та єсть одна карлючка.. Є один чоловік такий, що може нам великої шкоди наробити (Б. Грінченко).
Словник синонімів української мови