підсукувати

ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док.: закача́ти (закоти́ти), засука́ти, підкача́ти (підкоти́ти), підсука́ти, закаса́ти, підкаса́ти. Як хотілося Михайлові.. закачати холоші, побрести по коліна у воду, нарвати цілий жмуток жовтоцвіту! (Ю. Збанацький); Ставши в позу атлета, Гриць почав закочувати рукава (Ю. Шовкопляс); Він поспішно підкачував коротенькі, вище колін, штанці ще вище, засукував рукава веселої на колір шерстяної кофтинки (Г. Епік); Вона розщібнула рукав, закасала аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. підсукувати — підсу́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підсукувати — -ую, -уєш, недок., підсукати, -укаю, -укаєш і -учу, -учиш; наказ. сп. -укай і -учи; док., перех., розм. 1》 Сукаючи, додатково приєднувати; присукувати. 2》 Загинаючи, робити коротшим; закачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсукувати — ПІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. 1. Сукаючи, додатково приєднувати; присукувати. 2. Загинаючи, робити коротшим; закачувати.  Словник української мови у 20 томах
4. підсукувати — ПІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Сукаючи, додатково приєднувати; присукувати. 2. Загинаючи, робити коротшим; закачувати.  Словник української мови в 11 томах
5. підсукувати — Підсукувати, -кую, -єш сов. в. підсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін. Мир. ХРВ. 11.  Словник української мови Грінченка