ратиця
КОПИ́ТО (рогове утворення в кінці ніг коней, ослів тощо), КОПИ́Т, РА́ТИЦЯ, РА́КОТИЦЯ діал. (рогове утворення на ногах великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, верблюдів, оленів тощо, яке складається з двох окремих частин). Все од копит гриміло поле, і од клинків дзвеніло все (В. Сосюра); — Сила яка була в руках. Коня вхоплю за копит — не вирветься (О. Гончар); Худоба бродила по вигону, пощипуючи молодесеньку травичку, зелений сік мазав морди і ратиці (Григорій Тютюнник); Приходжу я додому — дивлюсь, а мій підсвинок висить на тину, прив'язаний за задні ноги, та ракотицями дереться об хворост (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови