розмисел
РО́ЗДУМ (стан заглиблення у свої думки), РОЗДУ́МУВАННЯ, РО́ЗМИСЕЛ, МЕДИТА́ЦІЯ літ., НА́МИСЕЛ діал., РОЗДУ́МА рідко, РОЗРА́ДА розм., РО́ЗСУД розм. Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби (М. Стельмах); Тяжкі, екзальтовані звинувачення на свою адресу і роздумування про право на щастя вразили мене (С. Чабанівський); Батько мовчав, заглиблений у свої розмисли (Я. Качура); (Публій (по хвилі намислу):) Гм... скажу по правді, ми вибрались удвох, але жона лишилась там, коло міської брами (Леся Українка); — Мав час на роздуму! Півроку зналися!.. (Марко Вовчок); Вернувся (співець) додому у тяжкій розраді (Леся Українка). — Пор. 2. вага́ння.
СВІДО́МІСТЬ (здатність осмислено сприймати навколишнє), ПРИТО́МНІСТЬ, ПА́М'ЯТЬ, ТЯ́МА розм., ТЯ́МОК розм., ТЯ́МКА розм., РО́ЗМИСЕЛ розм. Він окинув очима місце і почав кмітити. Свідомість вернулась до його (І. Нечуй-Левицький); При кожному порусі почувається такий біль, що вона мало не втрачає притомність (Ф. Бурлака); Вносять Прісціллу з слабкими ознаками притомності (Леся Українка); Далі як крикне (княгиня) не своїм голосом: — Ридван! — да й упала без пам'яті (П. Куліш); Мені сказали, що я пролежав без тями два тижні (І. Франко); Коли зір і розмисел сяк-так повертають до Юри, він, нарешті, бачить своїх друзів і ворогів (Ю. Смолич).
Словник синонімів української мови