Словник синонімів української мови

розплата

ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Настав за нашу кривду час відплати (Д. Павличко); Разом з ними виїхали всі католики та поляки з лубенських князівських маєтностів, котрі боялись народної помсти (І. Нечуй-Левицький); Прийде час розплати, впаде на голови катам... (І. Гончаренко); Прийдеш, Юрку, до порахунку (прислів'я); Ляхи розбиті втікали, а інші.. Гинули в топкім багні.. таківська була їм заплата За те, що шкури лупили з людей (М. Костомаров); Не втече І не сховається; всюди Вас (лихих синів України) найде правда-мста (Т. Шевченко); Хлопець.. прагнув узяти реванш за попередню поразку (Ю. Збанацький).

ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.; ДОПЛА́ТА, ПРИПЛА́ТА (додаткова); ОПЛА́ТА (грошова); ЗАРПЛА́ТА, ПЛАТНЯ, ЗАРПЛАТНЯ́ розм., ПОЛУ́ЧКА розм. (заробітна); ПОДЕ́НЩИНА, ПОДЕ́ННЕ (ПОДЕ́ННА) у знач. ім., розм. (поденна). Усе так само ходила удова на панщину, та усе менша їй плата була (Марко Вовчок); (Другий левіт:) Майстрам громадським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Леся Українка); — Приходь увечері. Мішок порожній захопи з собою. Перший платіж, два пуди, дам (А. Головко); Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов'язались до ранішньої роботи (І. Франко); А ціни і не сказав (хазяїн), по чому платитиме Трохимові, чи у день, чи потиженно (Г. Квітка-Основ'яненко); (Степан:) Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам, як віл, без найменшої заплати!.. (М. Кропивницький); — Утримання їм (жовнірам) два роки не сплачено (З. Тулуб); По всій Московщині в ті роки платили жалування царевим слугам тільки міддю (О. Ільченко); Барабан, флейта та скрипка — весільний ансамбль — знаходився в кожному містечку за невелику мзду (Ю. Смолич); — Де ж тепер візьмеш цілих п'ятдесят копійок за день? Це в самій Таврії не завжди косарі мають таку оплату (М. Стельмах); Маркові визначили зарплату, харчі і спецодяг (М. Трублаїні); Тяжко було йому жити на сімнадцять карбованців платні (С. Васильченко); А з заводу ти наче летів, Щоб порадувать друзів, рідню, Й непомітно до серця тулив Свою першу в житті зарплатню! (В. Бичко); Проміння сонця гріло тучку, хитались віти золоті, коли він матері получку приніс уперше у житті (В. Сосюра). — Пор. заробі́ток.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. розплата — розпла́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. розплата — (за працю) ПЛАТА, платня, винагорода; П. відплата, ПОМСТА, покара.  Словник синонімів Караванського
  3. розплата — див. кара  Словник синонімів Вусика
  4. розплата — -и, ж. 1》 Плата, винагорода за що-небудь. 2》 перен. Те саме, що відплата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розплата — РОЗПЛА́ТА, и, ж. 1. Плата, винагорода за що-небудь. [Другий левіт:] Мене послав начальник до рахунків. Майстрам гарамським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Леся Українка). 2. перен. Те саме, що відпла́та.  Словник української мови у 20 томах
  6. розплата — Розпла́та, -ти, -ті; -пла́ти, -пла́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розплата — РОЗПЛА́ТА, и, ж. 1. Плата, винагорода за що-небудь. [Другий левіт:] Мене послав начальник до рахунків. Майстрам гарамським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Л. Укр., II, 1951, 132). 2. перен. Те саме, що відпла́та.  Словник української мови в 11 томах