розрізати
РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. (зробивши розріз, поріз); ПРОТИНА́ТИ (робити наскрізну рану); РОЗРУ́БУВАТИ (заподіювати рубаної рани); РОЗРИВА́ТИ, РВА́ТИ (заподіювати рваної рани); ПІДСТРІ́ЛЮВАТИ (ПІДСТРЕ́ЛЮВАТИ) (стріляючи); ПІДКО́ЛЮВАТИ (колючи); ПІДРА́НЮВАТИ (злегка); ПРОЇДА́ТИ (завдавати рани, розтираючи, пошкоджуючи шкіру чимось жорстким); РОЗКРИВА́ВЛЮВАТИ, РОЗ'Ю́ШУВАТИ розм. (до крові). — Док.: пора́нити, ра́нити, зра́нити, обра́нити розм. ура́зи́ти (вра́зи́ти), розрі́зати, порі́зати, підрі́зати, урі́зати (врі́зати), розтя́ти (розітну́ти), розсі́кти, посі́кти, підсі́кти, розра́нити, розпана́хати, протну́ти, розруба́ти, розірва́ти, порва́ти, підстрі́лити (підстре́лити), підколо́ти, підра́нити, прої́сти, ушкрябну́ти (вшкрябну́ти) розм. (злегка) розкрива́вити, закрива́вити, покрива́вити, роз'ю́шити, розчерепи́ти розм. (голову). Хвиля збивала їх докупи, крига ранила їм голови (Ю. Яновський); Ратище слабо зранило звіра в передню лопатку (І. Франко); Твердохліб сокирою вражав коней, бив рицарів по ногах (А. Хижняк); Маруся повзла, повзла на колінах до лісу, оглушена, роздавлена, без серця в грудях. І повзла, і падала, і різала руки, лице гострими травами (Г. Хоткевич); Санько коняку підрізав ралом (А. Головко); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи (О. Гончар); Він уявив собі, як мідний гостряк з розмаху розсікає скроню Грінгеля, і гидливо скривився (В. Собко); Сперанському посікло ноги. Шура заходилась тут же на місці перев'язувати (О. Гончар); До ґанку на щастя підкову прибито, без неї буланий розранив копито (П. Воронько); — Якось мені мати наказала врізати хліба, а я палець до кістки розпанахав (Ю. Збанацький); Я сам йому горло зубами протну (М. Старицький); Горленкові стало погано. Шабля Потоцького розрубала йому плече, ключицю і перші ребра (З. Тулуб); Ольга борсалася в колючій шипшині, байдужа до того, що кущі їй розривали тіло — захищала тільки очі (Я. Качура); І сміявся (Тимко).., і жартував з Марком, який підстрелив кота замість зайця (Григорій Тютюнник); — Ви підраните качку, вона від вас сховається в купинах, а ось мій помічник знайде її мені, — і хлопець показав на миршавого собачку (О. Копиленко); Шнури, котрії йому тіло проїли, не пускали його ані до життя, ані до смерті (І. Франко); — Хто поранив? — запитав інженер Данилко в трубку. — А чорт їх розбере! Нашого Мухтарова теж ушкрябнули (І. Ле); Гострий камінь розкривавив щоку Кульжан (З. Тулуб); — Якщо справді мене виключать, то я перш усього роз'юшу.. пику Їрічкові (А. Кримський); — Пан з бородою підійшов до морячка і зацідив йому в морду; А моряк розчерепив йому голову пивною пляшкою (переклад М. Лукаша). — Пор. ушко́джувати.
РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. (різким рухом, з силою). — Док.: розрі́зати, перері́зати, розтя́ти (розітну́ти), розпоро́ти, розкрої́ти, розкра́яти, розбатува́ти, розплата́ти, розпиля́ти, розпана́хати. Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м'ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Тато вийняв два щільники і розрізав їх на шматки (М. Стельмах); Дівчата.. подавали снопи на молотарку, де стояла дівчина з серпом, яка перерізувала перевесла (М. Томчаній); Ніби він розтинав дозрілий кулястий кавун (Н. Рибак); Пасєков спритно розпоров ножем бляшанку консервів, розламав хліб (Л. Первомайський); Слід максимально скоротити технологічні припуски на поковках, економічніше розкроювати листовий метал (з газети); Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні (М. Рильський); Ідуть вони до теплиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (С. Руданський); Спиляли (хлопці) старого осокора, привезли у двір, і Тимко з Прокопчуком розпилювали його (Григорій Тютюнник).
РОЗТИНА́ТИ (робити розріз тіла, нарива, пухлини і т. ін.), РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ рідше). — Док.: розітну́ти, розтя́ти, розрі́зати. Заходилася Люба з своїм помічником коло тої операції. Розрізала веред, очистила од гною, промила, далі примочила, забинтували ногу — і по справі! (Олена Пчілка); Медицина вміє не тільки відрізати вам пальця, ногу чи розітнути черево, може, коли вам треба — проникнути у ваш мозок (Ю. Смолич).
РОЗТИНА́ТИ (швидким рухом розділяти повітря, воду і т. ін.), ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗАТИ), РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ рідше), ПРОНИ́ЗУВАТИ, ПРОШИВА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ рідше. — Док.: розітну́ти, розтя́ти, прорі́зати, розрі́зати, прониза́ти, проши́ти, розсікти́. Міни знов розтинають повітря, б'ють сухими ударами в землю (О. Гончар); Назустріч нам твердий вітрюга: його ж пропелер проріза (П. Тичина); Світло там простяглося від сходу, .. Корабель наш розрізує воду (Леся Українка); Мчить та пронизує (кінь) повітря, мов біла стріла (Т. Масенко); Розгойдує її (шаланду) море, кидає через хвилі, прошиває нею хвилі (Ю. Яновський); Той поїзд і справді був схожий на птицю, Яка розсікає супрутні вітри (В. Бичко).
РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. (різким рухом, з силою). — Док.: розрі́зати, перері́зати, розтя́ти (розітну́ти), розпоро́ти, розкрої́ти, розкра́яти, розбатува́ти, розплата́ти, розпиля́ти, розпана́хати. Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м'ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Тато вийняв два щільники і розрізав їх на шматки (М. Стельмах); Дівчата.. подавали снопи на молотарку, де стояла дівчина з серпом, яка перерізувала перевесла (М. Томчаній); Ніби він розтинав дозрілий кулястий кавун (Н. Рибак); Пасєков спритно розпоров ножем бляшанку консервів, розламав хліб (Л. Первомайський); Слід максимально скоротити технологічні припуски на поковках, економічніше розкроювати листовий метал (з газети); Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні (М. Рильський); Ідуть вони до теплиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (С. Руданський); Спиляли (хлопці) старого осокора, привезли у двір, і Тимко з Прокопчуком розпилювали його (Григорій Тютюнник).
РОЗТИНА́ТИ (робити розріз тіла, нарива, пухлини і т. ін.), РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ рідше). — Док.: розітну́ти, розтя́ти, розрі́зати. Заходилася Люба з своїм помічником коло тої операції. Розрізала веред, очистила од гною, промила, далі примочила, забинтували ногу — і по справі! (Олена Пчілка); Медицина вміє не тільки відрізати вам пальця, ногу чи розітнути черево, може, коли вам треба — проникнути у ваш мозок (Ю. Смолич).
РОЗТИНА́ТИ (швидким рухом розділяти повітря, воду і т. ін.), ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗАТИ), РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ рідше), ПРОНИ́ЗУВАТИ, ПРОШИВА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ рідше. — Док.: розітну́ти, розтя́ти, прорі́зати, розрі́зати, прониза́ти, проши́ти, розсікти́. Міни знов розтинають повітря, б'ють сухими ударами в землю (О. Гончар); Назустріч нам твердий вітрюга: його ж пропелер проріза (П. Тичина); Світло там простяглося від сходу, .. Корабель наш розрізує воду (Леся Українка); Мчить та пронизує (кінь) повітря, мов біла стріла (Т. Масенко); Розгойдує її (шаланду) море, кидає через хвилі, прошиває нею хвилі (Ю. Яновський); Той поїзд і справді був схожий на птицю, Яка розсікає супрутні вітри (В. Бичко).
Словник синонімів української мови