розтрясати

РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док.: розтруси́ти, розки́дати, розстели́ти, розтріпа́ти, розісла́ти, розтрясти́. — Нехай і в нашій хаті буде свято, — говорив Антон, старанно розтрушуючи сіно (С. Чорнобривець); — Острижеш барана, а на ньому руно!.. Таке руно, що розкинеш і — на весь сарай (О. Гончар); Мар'яна внесла свіжої з морозцем соломи, розстелила (М. Стельмах); На високій царині дві молодиці.. розтріпують блідо-зелені його (сіна) шматки під промені гарячі (Г. Хоткевич); Коли чоловік обідав, вона взяла вила і пішла трясти сіно (А. Калин); — Завтра можна піти розтрясати (сіно), — сказав Михайло, втираючись рушником, — все скосив до останньої травички... (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. розтрясати — розтряса́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розтрясати — -аю, -аєш, недок., розтрясти, -су, -сеш; мин. ч. розтряс, -ла, -ло; док., перех., рідко. 1》 Те саме, що розтрушувати 1-3). || безос. 2》 перен., розм. Розвіювати, розганяти (думки, поганий настрій і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтрясати — РОЗТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. розтря́с, ла́, ло́; док., що, рідко. 1. Те саме, що розтру́шувати 1–3. * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. розтрясати — РОЗТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. розтря́с, ла́, ло́; док., перех., рідко. 1. Те саме, що розтру́шувати 1 — 3. *Образно.  Словник української мови в 11 томах