рубатка
СОРО́ЧКА (жіноча, чоловіча, дитяча натільна білизна або одяг для верхньої частини тіла), СОРОЧИ́НА розм., КОШУ́ЛЯ діал., ЛЬО́ЛЯ дит.; РУБА́ТКА діал. (сорочка з грубої тканини). На йому була проста одежа: широкі крамні сині штани, біла сорочка (І. Нечуй-Левицький); Зіна.. злізла швидко з ліжка і боса, в одній сорочині, видряпалась на батьків письмовий стіл (В. Гжицький); Я Артемові кошулю вишивала (М. Драй-Хмара); Деякі жінки приносили їй се та те їсти, випрали рубатку, облатали (І. Франко).
Словник синонімів української мови