рубатка
РУБА́ТКА, и, ж., діал.
Сорочка з грубої тканини.
Лиш часом деякі жінки приносили їй се та те їсти, випрали рубатку, облатали, та й тільки всього (І. Франко);
Називалися бойківські сорочки по-різному (“плічата”, опліча“, ”рубатка“... (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)