рубатка

РУБА́ТКА, и, ж., діал. Сорочка з грубої тканини.

Ой не має козак сестри, да й ні родини, Ой нікому козакові випрати рубатки (Пісні та романси… І, 1956, 99);

Лиш часом деякі жінки приносили їй се та те їсти, випрали рубатку, облатали, та й тільки всього (Фр., V, 1951, 347).

Значення в інших словниках

1. рубатка — Зношена сорочка з грубого полотна [V]  Словник з творів Івана Франка
2. рубатка — руба́тка іменник жіночого роду cорочка з грубої тканини діал.  Орфографічний словник української мови
3. рубатка — -и, ж., діал. Сорочка з грубої тканини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рубатка — РУБА́ТКА, и, ж., діал. Сорочка з грубої тканини. Лиш часом деякі жінки приносили їй се та те їсти, випрали рубатку, облатали, та й тільки всього (І. Франко); Називалися бойківські сорочки по-різному (“плічата”, опліча“, ”рубатка“... (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. рубатка — Сорочка  Словник застарілих та маловживаних слів
6. рубатка — СОРО́ЧКА (жіноча, чоловіча, дитяча натільна білизна або одяг для верхньої частини тіла), СОРОЧИ́НА розм., КОШУ́ЛЯ діал., ЛЬО́ЛЯ дит.; РУБА́ТКА діал. (сорочка з грубої тканини). На йому була проста одежа: широкі крамні сині штани, біла сорочка (І.  Словник синонімів української мови
7. рубатка — Рубатка, -ки ж. Грубая рубашка. Вх. Зн. 61.  Словник української мови Грінченка