рубатися
РУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.).
Б’ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Вовчок, I, 1955, 333);
Чути, як запекло рубались козаки з панами, як брязкали шаблі й трощилися голови (Довж., І, 1958, 264);
Тут, на цих полях, рубався з турками прославлений Семен Палій (Цюпа, Україна.., 1960, 241).
2. Пас. до руба́ти 1-4, 6.
Словник української мови (СУМ-11)