1. Словник української мови в 11 томах

рубатися

РУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.).

Б’ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Вовчок, I, 1955, 333);

Чути, як запекло рубались козаки з панами, як брязкали шаблі й трощилися голови (Довж., І, 1958, 264);

Тут, на цих полях, рубався з турками прославлений Семен Палій (Цюпа, Україна.., 1960, 241).

2. Пас. до руба́ти 1-4, 6.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубатися — руба́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рубатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). 2》 Пас. до рубати 1-4), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рубатися — РУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Марко Вовчок); Чути, як запекло рубались козаки з панами... Словник української мови у 20 томах
  4. рубатися — Рубатися, -баюся, -єшся гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Ном. № 12802. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452. Словник української мови Грінченка