рубатися
РУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.).
Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Марко Вовчок);
Чути, як запекло рубались козаки з панами, як брязкали шаблі й трощилися голови (О. Довженко);
Тут, на цих полях, рубався з турками прославлений Семен Палій (І. Цюпа);
Козаки уміли і дівчат ніжно любити, і з ворогами рубатися (О. Бердник).
2. Пас. до руба́ти 1–4, 6.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубатися — руба́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рубатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). 2》 Пас. до рубати 1-4), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубатися — РУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). Б’ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Вовчок, I, 1955, 333); Чути, як запекло рубались козаки з панами... Словник української мови в 11 томах
- рубатися — Рубатися, -баюся, -єшся гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Ном. № 12802. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452. Словник української мови Грінченка