рубатися
Рубатися, -баюся, -єшся
гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Ном. № 12802. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубатися — руба́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рубатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). 2》 Пас. до рубати 1-4), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубатися — РУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Марко Вовчок); Чути, як запекло рубались козаки з панами... Словник української мови у 20 томах
- рубатися — РУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися, воювати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). Б’ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Вовчок, I, 1955, 333); Чути, як запекло рубались козаки з панами... Словник української мови в 11 томах