руїна
РУЇ́НА перев. мн. (залишки зруйнованої споруди, населеного пункту), РУЙНО́ВИЩЕ, ЗВА́ЛИЩЕ розм., ГРУЗ розм., РОЗВА́ЛИЩЕ розм. рідко, РУМО́ВИЩЕ заст., ПРАХ заст. Нехай же сад всесвітній устає Там, де ридала мати на руїні! (М. Рильський); Він дивився на новий будинок, що стояв на місці руйновища (С. Журахович); То тут, то там визирали сірі звалища будівель — свідків славного минулого (Юліан Опільський); Ми столицю підіймаєм з грузів (Л. Дмитерко); Поодинокі перехожі зрідка з'являлися то там, то там серед розвалищ (П. Загребельний); Замість двоповерхового будинку станції побачив румовище (В. Гжицький); Сяє (зірка) .. Над заліза потлілим прахом (А. Малишко).
РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Потреба собору, потреба краси, так само, як і огида до руйнування, видно, завжди жевріла в цих людях, будівничих за покликанням (О. Гончар); Багато пам'яток вони (Яворницький і Рейнгард) взяли на облік і зберегли від руйнації (І. Шаповал); Прикубанські степи заселялись запорожцями після січової руїни (М. Коцюбинський); Розвал радянської імперії — це перемога поневолених народів (з газети); Деякі (монголи) попадали в правдиву манію вбивання та нищення (І. Франко); Зруйновані ми.. Широкою рікою розлилися пожежі і знищення по Підгір'ю (І. Франко); Дорогою співали пісень про ламання "високих замків", пробивання "кам'яних стін", доставання "красної дівиці" (з науково-популярної літератури); Розбивання машин; Розвалювання будинків; Громадянська війна завдала величезних руйнувань. Розорення зазнали цілі промислові райони (з журналу).
Словник синонімів української мови