різак
РІЗНИ́К (той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо), РІЗА́К розм., САЛГА́Н діал., САЛОГА́Н (САЛОГО́Н) діал.; КОЛІ́Й (той, хто забиває свиней). Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити (Панас Мирний); Усе тіло управителя було натоптане в міру жиром, а більше силою; вона, очевидно, передавалася від батька-салогана, який колись, бувало, вхопивши однією рукою за ногу, валив і зразу ж вивертав догоричерева найбільшого кабана (М. Стельмах); — Ходім та показуйте, — розпорядився колій, щоб не гаяти часу, бо мав сьогодні ще в одного господаря кабанця колоти (А. Іщук).
СІКА́Ч (великий широкий ніж, яким січуть, рубають що-небудь), РІЗА́К. Він сікачем обрубує стигліші голови соняшників (М. Стельмах); То був простий ніж, зроблений з різака, широкий.., ручка коротка (Г. Хоткевич).
ТІЛОРІ́З бот., РІЗА́К перев. у спол. зі сл. водяний. У наших прісних водоймах — на прибережному камінні, водяних рослинах, особливо на тілорізі — часто зустрічаються бітинії (з журналу); Озера позаростали біля берегів різаком та лепехою (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови