садовина

ФРУ́КТИ мн. (їстівні плоди деяких дерев і кущів), ОВОЧІ мн. рідше; САДОВИНА́ збірн. (плоди садових рослин). Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля,.. артишоки й деякі фрукти (М. Коцюбинський); М'ясива тоді іще не їли, живились овочами садовими та ще городиною (А. Кримський); Коли по садках зібрали всю садовину, пішли люди збирати в ліс смачну, солодку, почорнілу ягоду (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. садовина — садовина́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. садовина — Загальна назва садових плодових дерев та їхніх плодів (груша, яблуня, абрикос тощо); фрукти. Лукаш усе садовину ростив та кохав (Марко Вовчок).  Літературне слововживання
3. садовина — Овочі, плоди, сов. фрукти; Р. садові дерева.  Словник синонімів Караванського
4. садовина — див. фрукт  Словник синонімів Вусика
5. садовина — -и, ж., збірн. 1》 Садові дерева (перев. плодові). || Саджанці плодових дерев. 2》 Плоди садових дерев; фрукти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. садовина — САДОВИНА́, и́, ж., збірн. 1. Садові дерева (перев. плодові). Лукаш усе садовину ростив та кохав (Марко Вовчок); Дикі пущі, що оточували навколо замок, тисячами рук перероблені на паркову садовину (О.  Словник української мови у 20 томах
7. садовина — садовина́ плоди фруктових дерев (ст): Садовини було тут ціле море: в придорожніх садах підперті тичками дерева вгиналися від золотих грушок і дорідних, вже злегка позолочених ранет...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. садовина — Садовина́, -ни́, -ні́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. садовина — САДОВИНА́, и́, ж., збірн. 1. Садові дерева (перев. плодові). Лукаш усе садовину ростив та кохав (Вовчок, VI, 1956, 227); Дикі пущі, що оточували навколо замок, тисячами рук перероблені на паркову садовину (Стор.  Словник української мови в 11 томах
10. садовина — Садовина, -ни ж. Садовые плоды, деревья. Верби та садовина поперехилялись через тини. О. 1862. IX. 60.  Словник української мови Грінченка