своячка

СВОЯ́ЧКА (сестра дружини), СВОЯ́КИНЯ розм., СВІСТЬ діал., ШВА́ҐРОВА. Мені дуже мило.. дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); — Сьогодні ви не потрібні мені. — Та, збагнувши недоречність такого тону при своякині, Суворий жартівливо додав: — Тут стенограм не треба (О. Досвітній); Ой поїхав козаченько до свого двора, Вийшла йому назустріч сама менша свість (пісня).

Значення в інших словниках

1. своячка — своя́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. своячка — -и, ж. 1》 Сестра дружини. 2》 діал. Родичка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. своячка — СВОЯ́ЧКА, и, ж. 1. Сестра дружини. Мені дуже мило іменно [саме] Вам дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); // Дружина брата. – Я розумію. На вас чекають невідкладні справи.  Словник української мови у 20 томах
4. своячка — СВОЯ́ЧКА, и, ж. 1. Сестра дружини. Мені дуже мило іменно [саме] Вам дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (Стеф., III, 1954, 251); // Дружина брата. — Я розумію. На вас чекають невідкладні справи.  Словник української мови в 11 томах