своячка

СВОЯ́ЧКА, и, ж.

1. Сестра дружини.

Мені дуже мило іменно [саме] Вам дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (Стеф., III, 1954, 251);

// Дружина брата.

— Я розумію. На вас чекають невідкладні справи. Ви готуєтесь з моєю своячкою поїхати в Київ. — Бальзак ледь помітно кивнув головою (Рибак, Помилка.., 1956, 118).

2. діал. Родичка.

По смерті батька взяла Гаву під свою опіку якась далека своячка, тітка чи стрийна, що жила в Дрогобичі (Фр., III, 1950, 49);

Меланія не доводилась жодною своячкою Аркадієві, але все ж родичалася з ним (Вільде, Сестри.., 1958, 178).

Значення в інших словниках

1. своячка — своя́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. своячка — -и, ж. 1》 Сестра дружини. 2》 діал. Родичка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. своячка — СВОЯ́ЧКА, и, ж. 1. Сестра дружини. Мені дуже мило іменно [саме] Вам дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); // Дружина брата. – Я розумію. На вас чекають невідкладні справи.  Словник української мови у 20 томах
4. своячка — СВОЯ́ЧКА (сестра дружини), СВОЯ́КИНЯ розм., СВІСТЬ діал., ШВА́ҐРОВА. Мені дуже мило.. дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); — Сьогодні ви не потрібні мені.  Словник синонімів української мови