святиня
СВЯТИ́НЯ (місце релігійного поклоніння), СВЯТИ́ЛИЩЕ, ХРАМ, ХРАМИНА.
СВЯТИ́НЯ (що-небудь особливо дороге, глибоко шановане), СВЯ́ТОЩІ мн.; ХРАМ, ХРА́МИ́НА заст. (місце, яке викликає почуття великої поваги). Однополчани були йому кревною ріднею, зброя — ремеслом, прапор — родинною святинею (О. Гончар); Можна й до найбільших революційних святощів з критикою приступати (Леся Українка); — Заздриш? — здивувався Олег. -А чому? — Ну, як же! Їдеш працювати на Дніпрельстан — в заповідник і храм сучасної енергетики (А. Головко); З вірою в високе ми ішли в храмину Розуму й освіти (Я. Щоголів).
Словник синонімів української мови