святотатствувати
БЛЮЗНИ́ТИ що і без додатка (зневажати, опоганювати що-небудь святе, високе, глибоко шановане), СВЯТОТА́ТСТВУВАТИ без додатка, книжн. (Князь:) Безумна жінко! Невже ти думаєш, що, блюзнячи Отак мій суд і праведні закони, Осягнеш те, за чим сюди прийшла? (І. Франко); — Он як! Отже, інші й ви разом із іншими переконані, що позбутись в армії ноги, руки або голови — це героїзм? — Не святотатствуй! — хрипло крикнув Христолобенко (Є. Гуцало).
СВЯТОТА́ТСТВУВАТИ (словами, діями ображати церковну, релігійну святиню), БОГОХУ́ЛЬСТВУВАТИ.
Словник синонімів української мови