свічадо
ДЗЕ́РКАЛО (відшліфована поверхня, що відображає предмети), СВІЧА́ДО перев. поет., ВЕРЦА́ДЛО заст., ЛЮ́СТРО діал.; ТРЮМО́ (високе на ніжках). Дівчата кинулися у противну хату; а там на стіні край віконця дзеркало в них було (Г. Квітка-Основ'яненко); Виймає (Поліксена) з-за пояса золотий гребінець і маленьке кругле свічадо (Леся Українка); Свою косу шовковую Тричі заплітала (панянка); Заплітала, прибирала, В верцадло гляділа (Л. Глібов); Попід стінами виблискували великі люстра в різьблених рамах (С. Ковалів); Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А. Головко).
Словник синонімів української мови