син
ВИРА́ЗНИК (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо), ПРЕДСТАВНИ́К, НОСІ́Й, ПОСЛАНЕ́ЦЬ, СИН поет., РЕ́ЧНИК книжн., РУ́ПОР книжн.; ПОБО́РНИК, ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо). З усіх кошових.. Сірко був найяскравішим виразником інтересів народних мас (І. Шаповал); Це (П. Грабовський) був представник нової думки (з журналу); Всі ми звикли дивитись на кобзаря як на носія правди та істини (П. Тичина); У високому палаці над Віслою.. не раз лунали схвильовані голоси посланців дружби (С. Журахович); Щоб усі слов'яне стали Добрими братами, І синами сонця правди (Т. Шевченко); Він (В. Стефаник) став речником трудового народу, його болю, гніву, його протесту, його надій (з газети); Можливо, що.. Нечуй-Левицький намагався зробити Радюка (в романі "Хмари") рупором власних ідей (О. Білецький); Вічним революціонером,.. мужнім поборником братерства і свободи називає світ великого сина України Івана Франка (з газети); Народи світу! В боротьбі мужайтеся! З захисниками Правди ви сходжайтеся! (П. Тичина).
НАЩА́ДКИ мн. (люди майбутніх поколінь), ПОТО́МКИ, ПОТО́МСТВО збірн., НАСІ́ННЯ збірн., розм.; СИНИ́, ВНУ́КИ (ОНУ́КИ), ПРА́ВНУКИ (перев. з означеннями наші, ваші і т. ін.: уживаючись окремо, ці слова можуть означати просто "нащадки", а виступаючи разом, — різний ступінь віддаленості майбутніх поколінь). Звитяжні години, звитяжні часи. Нам заздрити будуть нащадки (В. Сосюра); Смерть його відгукнулася у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О. Довженко); Вдячне потомство, звільнене від фашистських кошмарів, згадає героїв Букрина і Лютежа (Ю. Бедзик); Яке коріння, таке й насіння (прислів'я); Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись (Т. Шевченко); Мудрець, замріяний філософ До дальніх правнуків іде (П. Дорошко).
СИН (особа чоловічої статі стосовно своїх батьків); ХЛО́ПЕЦЬ (звич. про дитину, підлітка, юнака); ПА́СИНОК, ПА́СЕРБ, ПАСЕРБИК (нерідний). Кохалася мати сином, Як квіткою в гаї (Т. Шевченко); Вона (Кавуниха) впізнала своє полотно на сорочці в осавулиного хлопця (І. Нечуй-Левицький); Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка (П. Колесник).
Словник синонімів української мови