син
Ану, синку, розкидаємо хлівець та нарубаємо дровець.
Іронічний жарт з лінивого сина, який не хоче піти до лісу за дровами.
Дурному синові і отець ума не дасть.
Дурня ніхто не зможе навчити.
Годуй сина для себе, а дочку для людей.
Син остається на батьківщині господарити, а дочка іде до чоловіка в хату.
Дай тобі, Боже, стільки синків, як на зрубі пеньків.
На весіллю бажають молодятам багато синів мати.
Жени сина коли хоч, але мене не мороч.
Говорив чоловік жінці, яка сама хотіла вибрати дівчину для свого сина.
Іродів син.
Удався у батька свого, дуже злющий та мстивий. Ірод, римський намісник в Палестині, що велів убивати немовлята, щоб тим способом убити новонародженого Ісуса.
І у сина гірка година.
І у сина біда.
Мамин синок.
Пещений, свавільний.
Ой, у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Зробили вдові кривду, бо забрали в неї одинака сина до військової служби, та нема кому доглянути господарства. Одинаки та найстарші сини вдів, були законом звільнені від мілітарної служби. Аршин—міра.
Пішов батько до сина, тай там гірка година.
Не годен був і в сина бути, бо біда.
Прийшла мати до сина, гірка ЇЇ година, прийшла мати до доньки, навпділась бідоньки.
Нарікання матери, яку невістка не любила і докоряла, а у дочки була крайня нужда.
Син хоч мій, але розум має свій.
Оправдувався батько, якому докоряли, що син марнотравний, або лиходій.
Такі сини, що по два на свини.
Глум з лихих синів, якими батько величаєтся.
Які ми сами, такі й наші сини.
Сини вдалися в нас.
Приповідки або українсько-народня філософія