сирена
РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Русалка з води виринає, Сідає край мене вона (Леся Українка); З ликами й постатями богів спліталися гнучкі віли й берегині (П. Загребельний); Край узбережжя затоки стоїть довголиста олива, А біля неї чудова тіниста печера, священний Захисток німф чарівних, що наядами їх називають (переклад Бориса Тена); Ущухнуло море, і хвилі вляглися; Пустують по піні мавки (Є. Гребінка); Здавалося, ось-ось вона (вода) розступиться й з неї вийде не українська русалка, а справжня закордонна ундина (О. Полторацький); — Спершу сирен ти зустрінеш, що чаром своїм нездоланним Кожну людину чарують, яка лиш до них підпливає (переклад Бориса Тена).
СИРЕ́НА (звуковий сигнальний прилад), РЕВУ́Н мор. Раптом в ніжні звуки рояля вдираються інші: виття сирени, гудки заводів. Повітряна тривога (П. Кочура).
СИРЕ́НА (звук такого сигналу), ГУДО́К. В розчинене вікно разом із свіжим.. повітрям линув гомін перехожих, сирени автомашин (М. Ткач).
Словник синонімів української мови