словоблуд
ФРАЗЕ́Р (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМО́ВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГО́Г (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУ́Д зневажл. (людина, якій властиве словоблудство). — Ви фразер, граєтесь гарними словами, високими ідеями, а я вам пойняла віри... (І. Нечуй-Левицький); Адвокатські прийоми, добірні фрази, пласкі дотепи полонили деяких слухачів. Вони спочивали від учорашніх брудних, лайливих промов, благодушно слухаючи красномовця (І. Ле); Демагоги виголошують гучні промови, та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів (Ю. Шовкопляс); Чого б не зробили словами окрилені люди, Коли б не ганьбили їх трепетних слів словоблуди! (І. Муратов). — Пор. базі́ка.
Словник синонімів української мови