смик
СМИЧО́К, СМИК, ЛУЧО́К заст. Повести смичком по струнах.
ШВО́РА (ремінь, шнур, на якому водять собак, перев. мисливських), ШВО́РКА, ПОВОДО́К, РЕМІНЕ́ЦЬ, СМИК. — Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (О. Стороженко); Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (М. Стельмах); Вівчарка натягує поводок і починає гарчати (В. Козаченко); Двоє супутників поспішали за графом, тягнучи на ремінці собак (О. Донченко); У ріг затрублено, і під його музику Зануджені хорти самі ідуть на смик (переклад М. Рильського).
Словник синонімів української мови