1. Словник синонімів української мови

смик

СМИЧО́К, СМИК, ЛУЧО́К заст. Повести смичком по струнах.

ШВО́РА (ремінь, шнур, на якому водять собак, перев. мисливських), ШВО́РКА, ПОВОДО́К, РЕМІНЕ́ЦЬ, СМИК. — Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (О. Стороженко); Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (М. Стельмах); Вівчарка натягує поводок і починає гарчати (В. Козаченко); Двоє супутників поспішали за графом, тягнучи на ремінці собак (О. Донченко); У ріг затрублено, і під його музику Зануджені хорти самі ідуть на смик (переклад М. Рильського).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смик — смик 1 іменник чоловічого роду смик 2 вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. смик — див. сильний Словник синонімів Вусика
  3. смик — I -а, ч. 1》 Те саме, що смичок I. Бабин смик заст. — парубок, який одружується зі старою багатою жінкою. 2》 Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, який згадується у пам'ятках писемності до 16 ст. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смик — 1. Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, яка згадується в пам’ятках письменності до XVI ст. 2. Старовиннаназва смичка в Руси. Словник-довідник музичних термінів
  5. смик — СМИК¹, а́, ч. Те саме, що смичо́к¹. Перетанцювавши пару разів, він під час паузи взяв у музики скрипку і повів смиком по струнах (І. Франко); Ти смієшся, дзвінко граєш І що хворий ти – не знаєш .. Вдарив дзвін... твоя рука Знов відшукує смика (О. Словник української мови у 20 томах
  6. смик — ба́бин смик. Парубок, який одружується зі старою багатою жінкою. Один бабин смик, який заради маєтку одружився на старшій і слабій жінці, чекаючи її смерті, розставляв сіті на дівчат (З газети). перепа́стися на смик (на суха́р). Фразеологічний словник української мови
  7. смик — СМИК¹, а́, ч. Те саме, що смичо́к¹. Перетанцювавши пару разів, він під час паузи взяв у музики скрипку і повів смиком по струнах (Фр., VIII, 1952, 32); Ти смієшся, дзвінко граєш І що хворий ти — не знаєш.. Словник української мови в 11 томах
  8. смик — Смик, -ку I м. 1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик. Грин. III. 648. 2) ? Гладкий, як смик. Мнж. 170. 3) ? Летіли индики, а в три смики. Грин. III. 51. 4) мн. Словник української мови Грінченка