1. Великий тлумачний словник сучасної мови

смик

I -а, ч.

1》 Те саме, що смичок I.

Бабин смик заст. — парубок, який одружується зі старою багатою жінкою.

2》 Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, який згадується у пам'ятках писемності до 16 ст.

II -а, ч.

1》 Ремінь або ланцюжок, яким зв'язують гончих собак, прикріпляючи його до нашийників.

2》 Пара або дві пари гончих собак, зв'язаних ременем або ланцюжком для полювання.

III присудк. сл., розм.

Уживається за знач. смикнути і смикнутися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смик — смик 1 іменник чоловічого роду смик 2 вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. смик — див. сильний Словник синонімів Вусика
  3. смик — 1. Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, яка згадується в пам’ятках письменності до XVI ст. 2. Старовиннаназва смичка в Руси. Словник-довідник музичних термінів
  4. смик — СМИК¹, а́, ч. Те саме, що смичо́к¹. Перетанцювавши пару разів, він під час паузи взяв у музики скрипку і повів смиком по струнах (І. Франко); Ти смієшся, дзвінко граєш І що хворий ти – не знаєш .. Вдарив дзвін... твоя рука Знов відшукує смика (О. Словник української мови у 20 томах
  5. смик — ба́бин смик. Парубок, який одружується зі старою багатою жінкою. Один бабин смик, який заради маєтку одружився на старшій і слабій жінці, чекаючи її смерті, розставляв сіті на дівчат (З газети). перепа́стися на смик (на суха́р). Фразеологічний словник української мови
  6. смик — СМИЧО́К, СМИК, ЛУЧО́К заст. Повести смичком по струнах. ШВО́РА (ремінь, шнур, на якому водять собак, перев. мисливських), ШВО́РКА, ПОВОДО́К, РЕМІНЕ́ЦЬ, СМИК. — Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (О. Словник синонімів української мови
  7. смик — СМИК¹, а́, ч. Те саме, що смичо́к¹. Перетанцювавши пару разів, він під час паузи взяв у музики скрипку і повів смиком по струнах (Фр., VIII, 1952, 32); Ти смієшся, дзвінко граєш І що хворий ти — не знаєш.. Словник української мови в 11 томах
  8. смик — Смик, -ку I м. 1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик. Грин. III. 648. 2) ? Гладкий, як смик. Мнж. 170. 3) ? Летіли индики, а в три смики. Грин. III. 51. 4) мн. Словник української мови Грінченка