1. Словник української мови Грінченка

смик

Смик, -ку I

м.

1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик. Грин. III. 648.

2) ? Гладкий, як смик. Мнж. 170.

3) ? Летіли индики, а в три смики. Грин. III. 51.

4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма. Шух. І. 165.

5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ. Фр. Пр. 18.

---------------

Смик! II

межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник. Мил. 104.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смик — смик 1 іменник чоловічого роду смик 2 вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. смик — див. сильний Словник синонімів Вусика
  3. смик — I -а, ч. 1》 Те саме, що смичок I. Бабин смик заст. — парубок, який одружується зі старою багатою жінкою. 2》 Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, який згадується у пам'ятках писемності до 16 ст. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смик — 1. Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, яка згадується в пам’ятках письменності до XVI ст. 2. Старовиннаназва смичка в Руси. Словник-довідник музичних термінів
  5. смик — СМИК¹, а́, ч. Те саме, що смичо́к¹. Перетанцювавши пару разів, він під час паузи взяв у музики скрипку і повів смиком по струнах (І. Франко); Ти смієшся, дзвінко граєш І що хворий ти – не знаєш .. Вдарив дзвін... твоя рука Знов відшукує смика (О. Словник української мови у 20 томах
  6. смик — ба́бин смик. Парубок, який одружується зі старою багатою жінкою. Один бабин смик, який заради маєтку одружився на старшій і слабій жінці, чекаючи її смерті, розставляв сіті на дівчат (З газети). перепа́стися на смик (на суха́р). Фразеологічний словник української мови
  7. смик — СМИЧО́К, СМИК, ЛУЧО́К заст. Повести смичком по струнах. ШВО́РА (ремінь, шнур, на якому водять собак, перев. мисливських), ШВО́РКА, ПОВОДО́К, РЕМІНЕ́ЦЬ, СМИК. — Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (О. Словник синонімів української мови
  8. смик — СМИК¹, а́, ч. Те саме, що смичо́к¹. Перетанцювавши пару разів, він під час паузи взяв у музики скрипку і повів смиком по струнах (Фр., VIII, 1952, 32); Ти смієшся, дзвінко граєш І що хворий ти — не знаєш.. Словник української мови в 11 томах