собкати
ПОМИКА́ТИ (деспотично, свавільно поводитися з ким-небудь), ПОПИХА́ТИ, СО́БКАТИ розм. І челяді нема дома, Й худоби немає, А наймичка задрипана, Та й та помикає Старим паном... (Т. Шевченко); Князівська влада в Галичі була неміцною. І часто траплялося, що князями попихали бояри (А. Хижняк); — Відколи світ стоїть, так ведеться, що багатії, як хотять, так і собкають бідаками (С. Чорнобривець).
Словник синонімів української мови